Володимир Черненко

Павло Ірха

Іван Воробей

9 листопада 2018 року, в зоні проведення Операції Об’єднаних сил внаслідок вогнепального поранення загинув військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ВОРОБЕЙ Іван Володимирович, 1999 року народження, уродженець с. Дігтярівка, Новгород-Сіверського району.

Під час бойового зіткнення, Іван зазнав кульове поранення. Його бойовий побратим кинувся перетягнути Івана до окопу... Ворожий снайпер... Обидва наших Воїни загинули...

Іван перебував на посаді заступника командира бойової машини – навідник-оператор гірсько-штурмової роти 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних Сил України.

12 листопада у селі Дігтярівка Новгород-Сіверського району відбулося поховання 19-річного Івана Воробʼя.

На знак скорботи за загиблим у день жалоби на території району були приспущені Державний Прапор України із траурною стрічкою на адміністративних будівлях органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також обмежено проведення розважально-концертних заходів.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та друзям загиблого Воїна…

Ігор Медведь

Народився 7 лютого 1974 року у селі Слобідка Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 1991 році закінчив Слобідську середню школу Новгород-Сіверського району.

У місті Чернігові працював на одній із фірм водієм гусеничного транспорту.

7 липня 2015 року призваний по мобілізації до лав ЗСУ Новгород-Сіверським районним військовим комісаріатом.

Рядовий, водій-механік БМП 53-ї окремої механізованої бригади (міста Сєверодонецьк / Лисичанськ Луганської області).

Загинув 5 червня 2016 року внаслідок мінометного обстрілу диверсійно-розвідувальною групою терористів спостережного пункту українських військ поблизу станції Майорськ (район м. Горлівка) Донецької області.

Похований у місті Чернігові.

Указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Ігор Гулевський

Народився 27.01.1984 року у селі Штукар Веселинівського району Миколаївської області. Навчався з 1991 року у Штукарській неповній середній школі.

  У 1999 році разом з матір'ю та братом Віталієм переїхав у село Лісконоги Новгород-Сіверського району. Ігоря з братом виховували мама та вітчим. У 2000 році закінчив Лісконогівську ЗОШ І-ІІ ступенів, здобувши базову середню освіту.

  У 2002 році був призваний на строкову військову службу до лав Збройних сил України, військова спеціальність - механік-водій, служив у танковому підрозділі.

 Після строкової служби працював на тваринницькій фермі ТОВ "Переможець" у селі Лісконоги, деякий час працював у Києві.

  Мобілізований у лютому 2015 року, проходив службу у Кіровоградській 57 окремій мотопіхотній бригаді, під час виконання службових обов'язків в зоні проведення АТО від розриву гранати був важко поранений, отримав контузію.

  Односельці збирали кошти на лікування, допомагали усім селом, але 28.11.2015 у Центральному клінічному госпіталі ЗСУ Ігор Гулевський помер від харчового ботулізму, викликаного токсином типу Е.

  У померлого залишилася мати, брат, цивільна дружина і донька, які живуть у Лісконогах. Похований у Лісконогах на сільському кладовищі.

Олег Соломаха

Народився 24 січня 1978 року у селі Буда-Вороб’ївська Новгород-Сіверського району.

  У 1994 році закінчив Вороб’ївську ЗОШ І-ІІІ ступенів.

  Працював у місцевому ТОВ «Промінь» слюсарем.

  2 вересня 2014 року був мобілізований до лав Збройних Сил України Новгород-Сіверсько-Семенівським окружним районним військовим комісаріатом. Старший солдат, оператор першого протитанкового відділення — протитанкового взводу військової частини А 1815 (селище Гончарівське Чернігівського району).

  Загинув 30 січня 2015 року під час бою за блокпост 1302 у районі міста Вуглегірськ Артемівського району Донецької області.

 Похований у селі Буда-Вороб’ївська Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

  Указом Президента України № 103 від 21 березня 2016 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Валерій Бондаренко

 Народився 15 вересня 1989 року у селі Попівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

   Після закінчення Попівської середньої школи у 2006 році втупив до Національного університету «Львівська політехніка» ім. П. Сагайдачного. Здобув спеціальність «бойове застосування та управління діями підрозділів, частин, з’єднаннями сухопутних військ». За військовою спеціальністю одержав звання лейтенанта.

  Після навчання служив у місті Яворів Львівської області у 24-ій окремій механізованій бригаді. Був командиром роти Яворівської 24-ої ОМБР у званні капітана.

  Загинув 14 серпня 2014 року під час мінометного обстрілу біля села Новосвітлівка Луганської області.

  Похований у селі Попівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

  Указом Президента України №593/2014 від 15 липня 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.